Познайомимось?
Працюю вчителем музичного мистецтва з 1986 року після закінчення Луцького педагогічного училища ім.Я.Галана та Рівненського педагогічного інституту. Перше місце роботи - дитячий садочок "Ладоньки" у м.Здолбунові, але там я зрозуміла, що маленькі діти - це не моє. Тому через рік мала нагоду влаштуватися вчителем у школу, яку й досі згадую з теплотою в серці - Здовбицьку ЗОШ І-ІІІ ст. Здолбунівського району. Саме у цьому закладі отримала справжній вчительський досвід, знайшла хороших і щирих друзів. Наш молодий і дружній колектив став для мене теж школою стосунків, вчинків, поглядів.... Дякую тобі, Здовбице!
Після заміжжя та 5-річної декретної відпустки змушена була шукати роботу вже в м.Рівне, куди переїхала з сім'єю жити. Знову садочок і знову - не те! Я прагнула працювати з дорослими дітьми і це сталося. Мій педагогічний стаж продовжився у Шпанівській школі І-ІІ ступеня Рівненського району. Цікаві зустрічі, нові враження та друзі. Але через рік доля занесла мене в навчальний заклад , в якому працюю й до-сьогодні . Ось вже 15 років я навчаю дітей Великої Омеляни співати, прищеплюю їм любов до мистецтва як учитель художньої культури. Сподіваюсь, що це моє останнє місце роботи, тому що я люблю цей заклад, люблю цих дітей, люблю це село. Мені тут добре, адже таку саму любов отримую від тих, хто щодень поруч зі мною - від колег, які вже стали справжніми друзями, та учнів гімназії - теперішніх і колишніх. Усе, що ти, шановний читачу, знайдеш на сторінках мого блога, напрацьовано в цьому закладі, створено для цих учнів.
Дякую усім, кому це буде цікавим та, маю надію, корисним.
З повагою,
РУСЛАНА ДЗЮРА.
МОЄ ПЕДАГОГІЧНЕ КРЕДО:
«Не звужуйте життя
до уроку, а урок
розширюйте до життя»
П.Блонський
***********************************************
«Мистецтво» як один із головних предметів у школі
Автор: Ольга Просіна
Українське суспільство активно долучається до обговорення проблем освіти та її реформування. Як для освітян, так і для батьків є зрозумілим, що сучасна шкільна освіта не відповідає вимогам світу.
Наразі з’явилась велика кількість людей, яка вважає себе експертами й намагається долучитися до руху за реформування сучасної загальноосвітньої школи. З одного боку, активність і небайдужість суспільства є позитивною ознакою, з іншого, – є небезпека, що на реформи можуть впливати представники громадськості, які не є професіоналами в питаннях освіти.
Так, наприклад, у бажанні розвантажити своїх дітей, батьки можуть мати хибну оцінку того, які предмети є важливішими для дитини та її розвитку, а які мають бути вилученими з навчального процесу, або на них має бути відведена менша кількість годин.
Зокрема це стосується мистецьких дисциплін. Досить суттєва частина батьків вважає предмети «Музичне мистецтво» та «Образотворче мистецтво» тими, що є необов’язковими для вивчення в загальноосвітній школі. Чому це питання постає у батьків?
(Далі за посиланням)
Немає коментарів:
Дописати коментар