Творчий вчитель








Взагалі вірші не пишу, та й не  вмію.Проте римувати інколи приходиться -то переклад пісні зробити, то привітання скласти до уроку. А буває, муза підлетить, крилом торкнеться - от рима (і не зовсім) й складеться. Рідко таке бува, але те, що пропоную вашій  увазі -справді моє власне, якось так  сталося... 



ПОЕТИЧНІ ЗАМАЛЬОВКИ

ЛИСТОПАДОВИЙ РАНОК
Небо блакитне й безхмарне...
На сході  вже диск золотавий,
на заході - срібна  тареля...
Вони несумісні,
 вони владарюють у різних  таїнах!
Та все ж у цей ранок,
 вже сонцем залитий,
Місяць білявий
відсунув завісу туману
і ледь зазирнув у вікно
дня нового...

ОСІННЄ
Пожовклий листок  відірвався  від гілки
й  фатально на землю зчорнілу  упав...
Кому ж була більшою втрата оця:
Листку, що навіки покинув  домівку  свою,
 чи гілці, що втратила рідне дитя?

СПІВАЮТЬ ДІТИ
Співають діти пісню солов'їну
про свою рідну, любу Україну.
І пісня ллється, лине  через край.
Співай, дитино, край свій прославляй!


ВІРШОВАНІ ОПОВІДКИ ДО  УРОКІВ    МИСТЕЦТВА

До  цих віршованих творів можна придумати багато цікавих завдань:  пояснити виділені словосполучення та терміни, відгадати, про що йдеться, додати  свої тексти,замінити слова  тощо.Їх можна пропонувати дітям і до  вивчення відповідної теми (як загадку), і під час, і після як підсумок.
Долучайтеся!

САДИ СЕМІРАМІДИ


Цар Вавилонський кохав  жінку дуже,
Красуня ж  за краєм своїм сумувала.
Тоді наказав збудувати щось дивне,
щоб любка його про сумне забувала.
 Майстри день і ніч над  тим дивом мудрили,
 нанесли землі та сади  посадили.
Росли там дерева  та квіти незнані,
і райські  птахи повсюди гуляли.
Росли ті сади над землею  високо,
виднілись здаля й милували всім око...
На жаль, не потрапим ніколи туди -
в славетні висячі Семіраміди  сади.



СКІФІЯ
Колись давно від берегів Дуная
і аж по мур китайської стіни
жив у степу народ,
що гордо звався "скіфи"-
кочівники та воїни,
загарбники й захисники.
Війна для скіфа
була повсякденність,
тому лиш троє друзів мав дорослий скіф -
кінь вірний  і надійна зброя,
і вітер, що у вахах аж свистів.
Але не тим прославилися  скіфи,
що на  сусідів наганяли страх, -
були вони великими майстрами
і час не стер скарби їхні у прах!
Кургани степові відкрили таємниці
і Златосяйна Скіфія пред нами ожила
у всій красі та величі безмежній
мистецтво дивне і химерне нам дала.
Це - різьблення по  дереву, по кістці,
а найцінніше - сонячний метал,
пантери, коні, лосі та олені,
ще хижі птахи й фантастичні  звірі -
такі мотиви склав "звіриний стиль".
Він прикрашав і щит, і меч, і обладунки
і персні та  монети й Пектораль...
Носив її могутній цар Атей,
 що понад все любив свою державу!,,,
Хай волелюбний дух його
сьогодні оживе в серцях нащадків,
 щоб Україні примножати  славу!.






ПРО ВИДОВИЩА
У всі  часи людина прагнула видовищ,
таких, щоб перехоплювало дух!
Щоб кров у жилах закипала чи холола,
щоб все живе у мить ту припиняло рух!


Бенкети  полюбляли єгиптяни,
і там, де проливалося вино,
лилася й кров людська,  звірина -
боролись, різались, вбивали...
Як і коли загинуть
чи не все одно?
Нерон найбільше  мріяв мати море,
 і викопав водойму просто серед Риму.
Коли ж Нерон помер, його  наступник
подарував римлянам  цю "перлину".
Недовго думав й збудував амфітеатр,
водойму перед тим, звичайно, осушивши.
І знову перегони колісниць, бої і гладіаторів, і звірів!
 Та кров уже осушену водойму наповняла,
 а римляни кричали  знову й знову :
"Видовищ й хліба! Хліба і видовищ!"

Олімп священний теж бажав видовищ,
але боги не проливали крові,
 вони уславити хотіли дух і тіло, 
тож Олімпійські іги влаштувать їм закортіло.
І греки бились навкулачки, бігали, стрибали,
метали диски й  колісницями уміло управляли.
А в пору Діонісієва свята
вони співали діфірамби,
вистави ставили і танцювали.

Від греків давніх зародилося мистецтво,
що стали називать його театром.
І хоч не маски одягають вже актори,
і на котурнах не виспівують високо,
у світі це видовище вже знають
як театр, що греки нам подарували!



ГРЕЦЬКЕ


У Давню Грецію здійснили ми мандрівку,
 в країну, де  людина -  понад все!
У міфах,   в спорті, у мистецтві 
Вона красу і радість лиш несе!
Герої битв -Геракл, Тесей могутні,
Богині ніжні - Венера, Ніка і Афіна,
і музикант Орфей,
і мандрівник безстрашний Одіссей,
і недосвідчений  Ікар,
який за мрією до неба  крила підійняв,
 і ті  беззвіснії атлети,
що дух і тіло прославляли
на олімпійських стадіонах,
 і архітектори найкращі,
що будували грецькі храми,
і скульптори величні, 
що досконале тіло
в камінь закували...

                                          О, Греціє! Ти дарувала істину, як Прометей:
                                  "Людина - найцінніша міра всіх речей"





РИМСЬКЕ



Хоч кажуть, що вона (Римська імперія) - насліддя греків, 
та дарувала   світу теж немало відкриттів,
й десятки найпрактичніших досягнень
уже пройшли  випробувань віків!
Це Пантеон величний, недосяжний,
і Колізей -кривавий та звитяжний,
і Тріумфальна арка Тита - до слави  мов вікно,
й колона Траяна - прадавнєє німе  кіно.
Ше акведуки, терми,  колонади,
мости, театри, вілли, храми-
усе постало із бетону
й зразком архітектури стало
навіть сотні літ по-тому!
Ще досі Риму служить- ви не повіритите!-
хоч дуже вже стара,
найперша  із доріг- Аппієва!


Маленька смальта -лиш кольорова маса скла,
теж подарунок римської культури.
Відтоді мозайчні полотна
прикрасять і собор, й палац, й  високі мури!
Різець скульпторний з мармуру творив дива-
портрет скульптурний Рим подарував,


 а у живописі фаюмські є портрети
нам зберегли обличчя, мов послання
із поглядом проникливих очей
героїв, цезарів й простих людей.
Імперія, що в світі наймогутніша була
загинула давно...
Та створене митцями не пропало-
воно дорогу відкривало
мистецтву вже новому...


Велика та могутня  ця держава
насліддя Візантії прийняла,
у градах храми білостінні й златоглаві
на честь Ісуса -Бога возвела!
І знали ту державу в цілім світі,
бо славили ділами її діти -
князі великі та княгині 
державу розбудовували миром,
її історії писали літописці,
 святих - майстри-іконописці,
в бібліотеках книги рукописні зберігали,
у храмах божих кондаки співали.
І славив люд простий державу рідну,
ремесла вдосконаюючи різні.
найбільше ж - зброярі та ювеліри
їх речі полюбляли всі без міри.




ВІРШ-ПІДКАЗКА "ПРО  САДИ"
Підказкою називається тому,що кожен рядок поступово розкриває тему "Садово -паркове мистецтво", яка учням зразу не повідомляється. Пояснення можна використовувати в кінці вірша або з кожним рядком.

Він першим був не на землі (1),
а ті, що на землі були- одні  серед  семи (2).
Тепер вони по  всьому світу (3)
дарують  втіху, спокій, ліки (4).
І завойовники суворі (5),
 і  сивочолі  мудреці (6),
Тирани римськії безжальні (7),
і простолюдини міські (8),
і пишні дами чорноокі (9),
і всемогутні королі
плекали  кожну в нім рослинку,
За скарб вважали й насінинку,
знаходили у справі цій собі забаву- 
Творили їх  собі на славу! (10).

ПОЯСНЕННЯ
1. -Перший сад - райський Едем, який доглядали Адам і Єва.
2.-Висячі Сади Семіраміди у Вавилоні -одне з семи  чудес стародавнього світу.
3. -Найвідоміші  сади світу -
Королівський  ботанічний сад (Великобританія)
Сади Кіото (Японія)
Парки Версалю (Франція)
Лонгвуд -Гарденс (США, щтат Пінсельванія)Петергоф (Росія)
Софіївка (м.Умань, Україна)
Кримський ботанічний сад (Україна)
4.Сад дарує відпочинок-фізичний і духовний.
5.-солдати армії Олександра Македонського,повертаючись у ІХ ст.до н.е. в Грецію з Персії та Єгипту, везли насінн та рослини.
6. -а Афінах Арістотель разом з учнем  займались збиранням  колекцій рослин.
7.- Тиран Риму Нерон хотів мати  власний  сад, задля чого  вигнав із навколишніх земель сотні родин, зруйнув  їхні будинки і створив навколо палацу приватний парк площею 50 га.
8.- Простолюдини Риму теж  створювали  свої  сади, хоча й  на дуже  обмеженому просторі.
9.-Кожна порядна дівчина обов'язково повинна була вміти вирощувати й доглядати квіти та рослини у  власному невеликому садочку. Цьому навчали навіть  високопоставлених осіб.
10.-Парки короля ЛюдовікаХІV (Весаль, Франція) все ще  можуть претендувати на звання найбільшого й навеличнішого парку світу.










2 коментарі:

  1. Посередній учитель розповідає,
    Хороший учитель пояснює,
    Кращий учитель демонструє,
    Великий учитель надихає.
    Руслано Антонівно! Ви той Учитель, яки надихає звернути гори. Щоразу дивуюсь Вашому ентузіазму, захоплююсь Вашим багатогранним талантом, дивуюсь, коли ви все встигаєте, де черпаєте енергію? З цікавістю переглядаю кожен вміщений Вами матеріал. Поезії обов'язково використаю на уроках. Думаю, натхненні Вашим прикладом, учні обов'язково спробують себе у творчості.
    Творчих успіхів і нових фантастичних ідей!
    Хай щастить!

    ВідповістиВидалити