Навчальний посібник-переможець обласного кункурсу - ярмарки педагогічних ідей 2015 р.
МИСТЕЦЬКИЙ
АЛЬБОМ
"ПАМ’ЯТКИ АРХІТЕКТУРИ УКРАЇНИ
пензлем, словом, звуком"
У посібнику порушені питання інтеграції мистецтв та збагачення емоційно-естетичного досвіду учнів під час сприймання творів мистецтва, розглянуто сучасні підходи до організації діяльності учнів на уроках художньої культури. У першому розділі посібника – «Мистецькому альбомі» - представлені роботи переважно сучасних українських художників, графіків, а також твори українських письменників і поетів, що дають змогу по-новому поглянути на архітектурні пам’ятки України різних епох. В другому розділі педагоги знайдуть розробки уроків та виховного заходу із прикладами практичного застосування запропонованої методики та використанням комп'ютерно - інформаційних технологій.
Матеріали цього посібника можуть бути використані вчителями музичного та образотворчого мистецтва, художньої культури, історії, літератури загальноосвітніх навчальних закладів та спеціалізованих загальноосвітніх шкіл художнього профілю; педагогами позашкільних навчальних закладів у гуртковій роботі.
Для широкого кола любителів української поезії, музики, літератури та образотворчого мистецтва.
ЗМІСТ
І.МИСТЕЦЬКИЙ АЛЬБОМ
«ПАМ’ЯТКИ АРХІТЕКТУРИ УКРАЇНИ пензлем, словом, звуком»
- Чернігівські собори (Спасо-Преображенський,П’ятницька церква)
- Софійський собор в Києві
- Замок Любарта в Луцьку
- Кам’янець – Подільська фортеця
- Острозький замок
- Львів ренесансний
- Андріївська церква в Києві
- Собор святого Юра у Львові
- Будинок з химерами В.Городецького
- Володимирський собор в Києві
- Список ілюстрацій
- Список літературних та музичних творів
- Література та Інтернет – джерела
ІІ. Навчально - методичний посібник
ТВОРЧА ЛАБОРАТОРІЯ ВЧИТЕЛЯ
ХУДОЖНЬОЇ КУЛЬТУРИ
2.1 Урок в 9 класі
Художня культура рідного краю. Пам’ятки культури і мистецтва Рівненщини.
Оборонна архітектура
2.2 Урок в 10 класі.
Мистецтво поч. ХХ століття. Стиль модерн в архітектурі.«Будинок з химерами»
В.Городецького як приклад модерну в архітектурі Києва
2.3 Виховний захід. КВК "Мистецтвознавець"
2.4 Мистецькі кросворди.
Для оцінки твору мистецтва
у нас ніколи не буде нічого,
окрім почуття й розуму.
А це найбільш
точні інструменти у світі.
А. Франс
«Художня культура» - один з провідних предметів художньо-естетичного циклу, який спрямований на формування здатності сприймати дитиною прекрасне у навколишньому середовищі й мистецтві, на розвиток естетичних почуттів, суджень, смаків, умінь, творчих здібностей, потреби брати участь у створенні прекрасного в житті і художній творчості.
Мистецтво відкрите і доступне кожному самою своєю суттю. Розуміти і сприймати його можна по-різному, а це залежить від того, як людина володіє його мовою. Здатність розуміти мистецтво, сприймати його на емоційному рівні змінюється і зростає разом з естетичним ростом особистості.
Перша і неодмінна умова повноцінного сприйняття твору - це тривалий і цілеспрямований розгляд його. Глибина твору, його філософія відкриваються під час довготривалого й усестороннього спілкування з ним (О.В.Степанок).
К.Ушинський стверджував: «Педагог, який прагне що-небудь закарбувати у свідомості дітей, повинен піклуватись про те, щоб якомога більше органів чуття взяли участь в акті запам’ятовування». Саме ці слова великого педагога стали підґрунтям запропонованої роботи.
У своїй роботі автор поставила за мету розкрити роль засобів поезії, літератури, музики і живопису в розвитку і збагаченні емоційної сфери учнів у процесі ознайомлення з пам’ятками української архітектури.
Підвищення інтересу до теми інтеграції мистецтв у активізації і формуванні емоцій та почуттів дитини є досить актуальним в сучасному як науковому, так і в мистецькому середовищі. Процеси художньо-естетичної інтеграції стали предметом вивчення у працях багатьох зарубіжних і вітчизняних дослідників: Л. Масол, Л. Предтеченської, Л. Савенкової, Н. Терентьєвої, О. Щолокової та інших.
Важливим засобом реалізації змісту інтегративної мистецької освіти, заснованої на комплексі та синтезі мистецтв, є використання мистецьких аналогій, які виступають як подібність, схожість художніх образів. Суть методу аналогії полягає в порівнянні творів за адекватним настроєм, ідеєю, засобами виразності, а також за контрастним настроєм. Такий метод передбачає накопичення емоційно-естетичного переживання і заснований на співставленні вербальної, інтонаційно-звукової, візуальної мови (С.Ковальова).
Серед аналогій, які своєрідно впливають на розвиток творчої фантазії, художньо-образного мислення необхідно використовувати літературні аналогії. Словесний образ містить у собі виражальне уявлення як образ живописний, тобто впливає шляхом понять і виражальною інтонацією. Відомо, що у віршах Т. Шевченка, П. Тичини важливу роль відіграє звукова зображальність, а лірика Л. Костенко, В. Сосюри відрізняється музичним звукописом. Якщо змістом музики є емоції, почуття, переживання людини, то в літературному мистецтві важливим засобом емоційного переживання відіграють літературні епітети, порівняння, метафори.
Використання інтеграції як педагогічної технології може бути порівняне з природним засобом отримання інформації, тобто чуттєвим шляхом. Технологія інтеграції літератури (поезії) як часового виду мистецтва з просторовими мистецтвами – живописом, архітектурою, скульптурою – на уроці викликає в учнів інтерес до навчання, полегшує сприйняття авторського задуму, проблематики художнього твору, мотивів, індивідуальних образів (С.Ковальова).
Формування досвіду емоційно-ціннісного ставлення до знань відбувається тоді, коли в процесі навчання учні переживають певні емоції. Це відбувається лише за умови збагачення змісту навчання цікавим, емоційно насиченим матеріалом, стимулювання позитивних інтелектуальних почуттів (О.Я. Савченко).
Творча активність школярів на уроці не виникає сама по собі, її треба стимулювати, створюючи відповідну атмосферу. Сприймання твору мистецтва - теж творча діяльність лише тільки тоді, коли людина не просто засвоює його зміст, а пропускає його через своє серце.
Музика відображає емоції і почуття людини за допомогою звуків, головним засобом створення художнього образу у живописі є колір, у графіці – лінія та пляма, в літературі – слово. Які ж емоції народжує в серці дитини архітектурна споруда?
Архітектура – явище багатогранне і складне. Особливість архітектури як мистецтва полягає в створенні єдності архітектурної композиції з безлічі архітектурних форм. «Архітектура – це мати усіх мистецтв. Архітектура працює з простором, вона – портрет епохи, а фасад – обличчя часу, замовника та самого архітектора» – Ігор Броді ( ужгородський архітектор,автор циклу лекцій «Архітектура як мистецтво»).
Архітектурний образ – це загальний вигляд будівлі, в якому повинні відображатись призначення і зміст споруди. Образ архітектурної споруди має бути емоційним і вражаючим, адже: «Архітектура – це музика в просторі, ніби застигла музика» (Ф. Шеллінг). Споруди бувають похмурі й суворі, замкнуті й відчужені від зовнішнього світу, а бувають навпаки – світлими, легкими, оптимістичними. Архітектура впливає на наш настрій, вселяє відчуття пригнічення або піднесення. Оточуючи нас усюди й постійно, архітектура є могутнім засобом виховної дії ( І.Бартенєв).
Софійський собор, Андріївська церква, Володимирський собор, Будинок з химерами (Київ), Собор святого Юра, вежа Корнякта й каплиця Боїмів (Львів), Чернігівські собори, Кам’янець – Подільська фортеця (Хмельницька обл.), Острозький замок (Рівненщина) та Замок Любарта (Луцьк),– усі ці споруди знайомі та дорогі серцю кожного українця, адже вони складають духовну скарбницю нашого народу, визнані пам’ятками архітектури і культури України. Проте познайомившись із матеріалами запропонованого альбому - посібника, читач побачить ці споруди в іншому образі - художньому, створеному та інтерпретованому українськими митцями.
Мистецький альбом «Пам’ятки архітектури України словом, пензлем, звуком» - це антологія поезій та творів графіки й живопису, написаних впродовж XVIII - поч. ХХІ століття. Автор показала, що зодчество – це не лише пам’ятки різних епох та архітектурних стилів, але й цікаві мистецько-художні образи, здатні дарувати різноманітні почуття, вливати на настрій, народжувати емоції.
У запропонованому посібнику – ряд текстів поетів-класиків (Б.-І.Антонича, М.Рильського, М.Бажана, П.Тичини, Є. Маланюка, Л.Костенко,) та сучасних молодих авторів (Л.Романчук, А.Соцкова, Д.Білоуса, М.Ростоцького, І.Калинця, М.Онуфрійчук, О.Будзея, Н.Гуменюк, М.Павленко та інш.) уривки з літературних творів І.Нечуя – Левицького («Кайдашева сім'я»), О.Ільченка («Місто з химерами»), О.Гончара («Собор»), П.Загребельного («Диво»), А.Свидницького («Люборацькі»), а також письменників світової літератури
Г. Белля («Поїзд приходить вчасно»), О.Бєлаєва («Стара фортеця»), О. Толстого («По Галичині»), Шолома - Алейхема («Блукаючі зірки»).
Перша частина видання ілюстроване зображеннями споруд, що виконані відомими художниками XVIII –XX ст. (З.Фогель, Наполеон Орда, Т.Шевченко, М.Сосенко, О.Новаківський, Одо Добровольський, О.Кульчицька, Г.Вербицький, Ю.Химич) та сучасними українськими художниками у різних стильових та технічних прийомах. Поети й художники висловлюють не тільки захоплення віком, красою, величчю, архітектурними формами споруд, а й передають глибокі почуття особистісних переживань.
До співпраці також були залучені учні та вчителі Великоомелянського НВК. Так, в посібнику представлені графічні роботи учня 11 класу Івана Мельничука та вчителя образотворчого мистецтва Володимира Хіночика, поетичні твори вчителя Оксани Остапчук- Кужель.
Автор переконана, що таке взаємопроникнення різних видів мистецтв в одному образі допоможе учням глибше зануритись у мистецький простір, сприятиме їхньому подальшому бажанню всесторонньо пізнавати кожен конкретний твір, мистецтво, культуру та історію своєї країни загалом.
Для практичного використання матеріалів навчального посібника автор пропонує методичні розробки уроків у 9-ому і 10-ому класах, виховний позакласний захід та кросворди, які можуть бути використані на уроках та у позакласній діяльності. У електронному варіанті посібника пропонуються репродукції картин, які не репрезентовані у виданні, музичні твори, якими рекомендується озвучити презентації для власного створення та готові слайд шоу - презентації до окремих тем. Вони створені у двох форматах – з текстом (для пасивного перегляду), і лише з візуальним рядом без тексту – для активної роботи, адже учні самі можуть озвучувати слайди, підсилюючи емоційне сприймання читанням поетичних рядків. Таким чином автор пропонує використати на уроці інформаційно – комп’ютерні технології. Як відомо ( за дослідженнями інституту Євролінгвіст, Голландія), більшість людей запам'ятовують 5% почутого і 20% побаченого. Одночасне використання аудіо - і відеоінформації підвищує запам’ятовування до 40-50%. В умовах сільської школи часто в навчальних кабінетах комп’ютерів немає, але вони є в учнів вдома, проте відсутній Інтернет, тому такі матеріали будуть дуже доречними, адже вчитель може запропонувати учням скористатися вже готовою інформацією для створення учнівських презентацій та відео.
Мистецький матеріал посібника повною мірою реалізує положення навчання художньої культури, що «головне – не кількість інформації і набутих знань, а накопичення особистісного художньо естетичного досвіду» (Л.Масол). А оскільки нові інформаційні технології - невід'ємна частина нашого життя, використання комп’ютера вагомо інтенсифікує процес навчання.
При укладанні даного посібника автор керувалася Програмою для загальноосвітніх навчальних закладів «Художня культура України.10 клас»( Авт. Масол Л.М. Миропольська Н.Є.), «Збірником завдань для підсумкової державної атестації з художньої культури. 11 клас» (Л.Масол, О.Гайдамака), взяла до уваги Перелік пам’яток архітектури та мистецтва України (Додаток до ЗНО з «Історії України»).
Дизайн титульної сторінки Дзюри Олени.
_________________________________________________________________________________Курс "Історія миcтецтв"
________________________________________________________
ІНТЕГРОВАНЕ НАВЧАННЯ МИСТЕЦТВА
У межах старої освітньої парадигми формувалась
людини, яка знала й уміла (людина
–виконавець), сучасна школа має виховувати людину,
яка мислить креативно і прагне творити (людина духовна).Одним із
можливих підходів до гармонізації
розвитку дитини є інтегроване навчання.
Ø Інтеграція –утворення або відтворення цілісності, вона передбачає не тільки взаємовплив
і взаємозв’язок, але й
взаємопроникнення елементів.
У
процесі тривалої еволюції із первісного
синктретичного мистецтва
виокремилися різні його види: візуальні, які ми сприймаємо зором, та аудіальні, які
сприймаються слухом. Але паралельно з ними завжди розвивались і такі види мистетцтв, які поєднують зорове і слухове сприйняття. Органічне поєднання різних видів мистецтв отримало назву синтезу мистецтв.
Існує дві
форми синтезу мистецтв. Перша
– просторові мистецтва, які ми
сприймаємо тільки зором: архітектуру,
скульптуру, декоративне мистецтво, монументальний живопис, дизайн ландшафтів та інтер’єрів.Прикладом такого синтезу
можуть бути палацові
комплекси, садово-паркове
мистецтво.
Друга форма
поєднує просторові й часові мистецтва, які ми сприймаємо і зором, і слухом одночасно. Це хореографія (музика,
танець, пантоміма), театр (література, музика, образотворче мистецтво), а також кіно,
телебачення, відео, кольоромузика – сучасні породження
технічного прогресу.
Конструктивну
роль в процесах інтегрування
відграє комплекс основних прийомів
мислення, до яких належить:
Ø Порівняння (встановлення
спфльних і відмінних рис між предметами і явищами);
Ø аналогія (пошук часткової схожості між предметаим і явищами)
Ø асоціації ( суб’єктивний
образ об’єктивного зв’язку між предметами та явищами;
Ø узагальнення (виведення спільних ознак
для предметів і явищ певного
класу);
Ø абстрагування( виділення з усіх ознак, властивостей, зв'язків основних,
найзагальніших).
Ø Класифікація (розподіл за спільними ознаками)
Ø Перенос засвоєних знань і вмінь на
інші предмети і явища.
На думку педагога О.Савченка, проведення
уроків на основі інтеграції
змісту стає одним із напрямів їх
методичного забезпечення, тобто об'єднання змісту, відібраного з кількох предметів навколо
однієї теми, і «має на меті інформаційне й емоційне збагачення сприймання,
мислення і почуттів учнів завдяки
залученню цікавого матеріалу, що
дає змогу з різних боків пізнати
якесь явище, поняття,
досягти цілісності знань».
На
інтегрованому підході до художнього
виховання дітей застосовані відомі педагогічні системи Е. Жак – Далькроза,
К.Орфа, Р.Штайнера; практичні
експерименти у цій галузі
здійснювали Б. .Яворський і М.Леонтович.
Література:
1.
Л.М.Масол. Методика навчання мистецтва в початковій школі.// видавництво
«Ранок», Веста, 2006р.
2.
«Мистецтво та освіта», №4/ 2006 р.
ст. 2 -7.
___________________________________________________________________________________
Уривок з оповідання О.Смоли
«Білий рояль»
Впевнений,
пружний акорд, трохи нервовий, ніби від
доторку до клавіш оживають не металеві струни рояля, а струни його власного, із
плоті й крові, серця. «Музика жила весь час у мені, довгі роки, а я чогось ніяк
не міг її пригадати?» – Михайло з
тривожною радістю відчуває, як пальці спонтанно віднаходять і озвучують
таємницю великої «Патетичної сонати» Людвіга ван Бетховена. Уривчасто, з
придихами, мовби хапаючи від задухи повітря морського бризу – щемливі звуки,
спокій і тривога. Кілька акварельних ноток-барв, і в уяві – омріяна картина
моря. Сонце. Штиль. Насолода свободою і враз – напруження, буря, хвилювання,
туга за землею чи за погідним небом, а може, навіть за морем у морі, за
спокійним у неспокійному, за чимось, що не вписується у модулі слів і понять,
бо це на рівні душі, а душа – те ж море,
яке не виміряти, як і безмір неба. «У цій сонаті – драма мого власного життя.
Господи, вона дивовижно суголосна образам сонати!» – Михайло збентежено відчуває, що це він, нині
сущий, а не хтось інший, уявний чи неіснуючий, – бореться, шукає, піднімається
з колін, намагаючись злетіти за межі давкої стелі крамнички музичних
інструментів і такої ж глевкої сірості буднів. Але чи вдасться?
Чи
не тому так стривожено б’ється серце в
передчутті новітнього стрімкого allegro, новітніх драм… «Ніщо не постійне в
цьому світі. Радість – передвісниця смутку…» – встигає подумати Михайло під
стрімкі акорди, як міняється і настрій, і темп сонати – знову прохолода смутку.
Акорди, акорди, акорди… Впевнені, стрімкі,
звучні! Рух, динамізм, а потім знову повернення
до тихомир’я, до просвітленої радості, до внутрішнього стрімкого пафосу й
натхнення. Піаністу здається, що всередині серця озиваються церковні дзвони
його дитинства, вони велично підносилися над старим містом, їх добре видно з
вікон його квартири, але тепер вони мовчать…
Якась думка, невиразна, схожа на морську глибінь… І тремтливі
mordente, ніби щедро розсипані сонячні блискітки на морській гладіні,
урочистість і проникливий душевний трем від радості й смутку, а в уяві –
рухливі акварелі передзахідного неба – барви міняться, пливуть, напливають, і
вже світ і душа – у вічному русі, борінні, протиріччях, гармонії, дисонансах. Хвилина спокою, як
ковток повітря, – і знову пришвидшене
повернення до самого себе, до свого неба. «Живу, надіюся, відчуваю. Я це я!», –
радіє музикант. – Щоб утекти від світу, треба знайти самого себе».
***********************************************************************************
У ДИТЯЧОМУ ТЕАТРІ.
Н.Забіла
Затихнув гомін.
В залі згасло світло,
і, враз заполонивши всі чуття,
розсунулась завіса...
І розквітло
життя — мов казка,
й казка — мов життя.
Відкритими очима і серцями
поринули в ту казку глядачі,
захоплено, бурхливо до нестями,
всім помислом за дією йдучи.
А дія розгортається, як злива:
палає барвами казкове тло,
герої йдуть на подвиги сміливо,
стоять за правду і долають зло.
І кожне слово,
кожен світлий образ
в одкритім серці залишає слід...
І кожен мріє —
дужим та хоробрим
зрости й піти
в широкий білий світ!
Зрости і стати —
як оці герої,
що в боротьбі долають всі путі!..
І все, що є на сцені тільки грою,
самим зазнати
в справжньому житті!..
Немає коментарів:
Дописати коментар