Володимирський собор (м.Київ)

ВОЛОДИМИРСЬКИЙ СОБОР.

                                                      Олія. Микола Кушнір

СОБОР (уривок)

                   М.Бажан

У тіні пагорків,  процвівши  потаймиру

 Звучить колона, як гобоя звук,

Звучить собор камінням Dies irae!

Мов ораторія голодних тіл і рук. 

ВОЛОДИМИРСЬКИЙ СОБОР.

Олія. Григорій Шпонько,1987.  

СОБОР

Оксана Остапчук- Кужель

Безмежність поселяється в тобі

І розкриваються ворота – руки.

Ти помагаєш, радиш у журбі,

Долаєш ти нестерпні муки.

Ти пам’ятка, господнє джерело,

Рятуєш і розраджуєш щоденно,

До тебе тягнеться усе людське тепло,

І молиться любов твоя натхненно.

До тебе всі біжать з усіх – усюд,

І наречені линуть все до тебе.

Лишаючи собор щасливий люд

Весну сердець захоплює у себе.

Ти залишаєш місце для усіх -

Для немічних, багатих і убогих,

ти забираєш чийсь нестерпний гріх

І заживляєш слід від ран глибоких. 

Безмежність поселяється в тобі,

Від храму лине лиш священна мова,

                                      Тож пісня хору лине у юрбі,                                             

    Собору Володимира свята першооснова.

Володимирський собор.Весна. Олія. Сергій Брант.

СОБОР НАШИХ ДУШ

          Наталія Крісман  

На березі ріки, в долині,

Між віковічних білих гір,

Як пам’ять древності, донині,

Собор возноситься до зір.

І час не владний над Собором,

Ані над золотом хреста.

У піднебессі неозорім

Сіяє нам його краса.

Тут віру предків люди свято

В своєму серці берегли,

Пізнали мудрості багато

І нам її передали.

ВОЛОДИМИРСЬКИЙ СОБОР. ВІДЛИГА.

Олія.  Сергій Позняк,2014

ВОЛОДИМИРСЬКИЙ СОБОР.

Олівець.Марія Прядко,2008

***

М.Каменцова

Что – храмы?!

Их бессильно утешенье!

 Святых не принимаю я всерьёз.

 Достигнутое  через  отреченье,

 смиренье их не остужает слёз.

Протягивает крест святая Ольга,

 святой Владимир благостно-суров...

 Но рядом замечаю я невольно

 сплетенье запылённых проводов.

Электросвечи светятся рядами,

 индустрия давно проникла в храм...

 Чем утешают тут?!  Иконами, мощами?!

Я им своё смятенье не отдам.

Не надо – странника из Иерусалима!

Горит огонь единственный – свеча!

 Живой огонь, светящий в нас незримо,

 Ну, а над ним незримо – тень меча.

Пускай другие припадают к ликам

Свеча горит, и с ней сгораешь ты...

 Смерть беспощадна к малым и великим.

 Свеча горит, но сожжены мосты.        

Засветят ли по мне свечу – не знаю,

 заплачут ли по мне, когда умру, –

 но я с тобой в одном огне сгораю,

 сгораю, словно свечка на ветру.

ВОЛОДИМИРСЬКИЙ СОБОР.КИЇВ.ВЕСНА.Олія.Наталія Прокопенко,2013

ВОЛОДИМИРСЬКИЙ  СОБОР.

Олія. Олександр Дорошенко,2010.

ВОЛОДИМИРСЬКИЙ СОБОР.Графіт. Данильченко Олена, 2010

Хор Володимирського собору. Похвала князю Володимиру