30 травня 2019 р.
Вебінар інтернет-школи вчителя мистецтва із теми «Застосування методу проектів на уроках мистецтва»
(За участі Руслани Дзюри)
Практичний аспект можна переглянути з 34.20 хвилини
Формування мистецьких компетентностей через впровадження проектних технологій на уроці музичного мистецтва та в позаурочній діяльності.
Анотація
У досвіді роботи розглянуто та
проаналізовано теоретико-методологічні і методичні засади вивчення проектних
технологій на уроках в загальноосвітньому закладі, ролі педагога в процесі
формування базових мистецьких компетентностей; впровадження в практику роботи вчителя
музичного мистецтва системи проектних методів. Розглядаються види проектної
діяльності на уроках музичного мистецтва, наводяться пиклади проектів та їх
етапи.
Ключові слова: музичне
виховання, урок музичного мистецтва, мистецькі компетентності, проектні
технології, види проектів.
ЗМІСТ
Анотація…………………………………………………………………………..
Опис досвіду «Формування мистецьких компетентностей
через впровадження проектних технологій на уроці музичного мистецтва та в
позаурочній діяльності».
І.Вступ
1.1 Проблемно-орієнтований аналіз
діяльності……………………………
1.2. Обґрунтування
актуальності проблеми…………………………….......
1.3. Визначення провідної
педагогічної ідеї досвіду……………………...
ІІ. Основна
аналітична частина
2.1. Технології реалізації провідної
педагогічної ідеї та її компонентів…...
2.2.Результативність представленого досвіду………………………………...
Висновки та
рекомендації………………………………………………….….
Бібліографія……………………………………………………………………..
Додатки
Додаток 1. Аналіз підручників «Музичне мистецтво»
для 5,6,7 класів,
( авт.. Л.М. Масол , Л.С.Аристова,) щодо завдань на
виконання проектів...
Додаток 2.
Основні етапи проектної діяльності…………………………..
Додаток2.1..Основні етапи проектної діяльності «Мюзикл. Музична
вистава»……………………………………………………………………….
Додаток 3. Зразок інформаційного
проекту……………………………….
Додаток 4. Орієнтовні
запитання для опитування у роботі над дослідницьким
проектом
Додаток 5. Результативність діяльності вчителя………………………….
Додаток 5.1.Результативність позакласної
роботи…………………………..
Додаток 6. Проектна діяльність вчителя. Зміст посібника «Інтегративні технології на уроках
музичного мистецтва»………………………………...
Додаток 6.1. Зміст посібника «Мистецький альбом «Пам’ятки архітектури України: пензлем,словом,звуком»…………………………………………….
Додаток 7..Види
проектів…………………………………………………….
Додаток 8. Циклограма
короткострокового проекту……………………….
Додаток 9.
Конспекти уроків та сценарій, що ілюструють досвід
Додаток.9.1.Інструментальна
музика. Симфонічний оркестр……….…….
Додаток 9.2. РОК-МУЗИКА.
Зірки британського року…………………….
Додаток 9.3. Жанрова палітра музичного мистецтва.Напрями
музики масових жанрів……………………………………………………………….
Додаток 9.4. Сценарій загальношкільного заходу до Дня вчителя «Образ вчителя в мистецтві»……………………………………………………….. ….
Додаток 10..Фотоматеріали……………………………………………………
Додаток 11.Творчі роботи учнів………………………………………………..
І. Вступ
1.1
Проблемно-орієнтований аналіз діяльності
Сучасне суспільство ставить перед школою
завдання створення умов для формування
особистості емоційної, естетично розвиненої, творчої, активної та самостійної.
При цьому важливо зберегти індивідуальність дитини, розвинути її інтерес до
навколишнього світу та готовність співпрацювати з іншими людьми. Отож сучасний
урок – це не класичний виклад інформаційного матеріалу вчителем, а взаємодія
вчителя та учня, під час якої останній має відчути себе повноправним учасником
навчального процесу, його співавтором. Для того, аби учні дійсно стали
успішними та внесли свій вклад у розвиток суспільства, вчителю необхідно
навчити їх навичкам ефективної комунікації, співпраці та роботи в команді.
Також необхідно оволодіти навичкам критичного та креативного мислення для
генерації нових ідей та пошуку рішень
життєвих завдань.
Проблема, над
якою я працюю -
«Формування
мистецьких компетентностей через впровадження проектних технологій на уроці
музичного мистецтва та в позаурочній діяльності».
Я звернулась до цієї теми тому, що проектна діяльність є
однією із найбільш продуктивних педагогічних технологій, яка суттєво збагачує
навчально-виховний процес та змінює традиційний підхід до навчання та виховання
учнів.
Проект визначається як комплекс дій, спеціально
організованих учителем,самостійно виконується дітьми та завершується створенням
продукту, що складається з об'єкта діяльності та його усної чи письмової
презентації. Саме він є ефективним,
оскільки стимулює практичну проектну діяльність школярів та дає можливість
формувати весь набір компетентностей (інформаційну, соціальну, комунікативну,
продуктивної творчої діяльності).
Застосування цього
методу в загальній музичній освіті
створює необхідні передумови для творчої самореалізації школярів, сприяє
підвищенню навчальної мотивації, посилює практичну значущість отриманих знань
та умінь. Якщо ж проаналізувати сучасні підручники з музичного мистецтва, то
майже у кожному підсумковому завданні до теми пропонується створення музичного проекту.(Додаток 1, ст. 19)
Метод проектів не є
принципово новим у світовій педагогіці,
але сьогодні його відносять до
педагогічних технологій ХХІ століття
як метод, який передбачає вміння адаптуватися у світі, що стрімко змінюється. Метод виник
ще на початку минулого століття у США, його називають ще методом проблем. Теоретична
основа методу - це «прагматична педагогіка» американського філософа-ідеаліста
Джона Дьюї (1859-1952). Умовами успішного навчання згідно теорії Д.Дьюї стали:
проблематизація навчального матеріалу, пізнавальна активність та зв’язок з
життєвим досвідом дитини, організація
навчання як діяльності (ігрової, трудової).
В Україні групою науковців О. М. Коберник, В. К.
Сидоренко, А. І. Терещук, В. В. Бербець та інших у чисельних статтях,
посібниках розкриваються проблеми теорії і практики проектного навчання у
загальноосвітній школі.
Експерти країн Європейського Союзу визначають поняття «компетентність»
як «здатність застосовувати знання й уміння», що забезпечує активне
застосування навчальних досягнень у нових ситуаціях (Еurуdiсе, 2002). В останніх публікаціях ЮНЕСКО поняття компетентності трактовано як
поєднання знань, умінь, цінностей
і ставлень, застосовуваних у повсякденні [2].
Обґрунтовуючи практичну значущість і актуальність досвіду,
спираюся на праці педагогів: Л. Масол,, О. Ростовського, М. Демчишин. У своїй роботі впроваджую
передовий педагогічний досвід вчителів-новаторів та науковців: Л. Масол, О.Гайдамаки,
Л.Аристової, орієнтуюсь на
розроблені та апробовані теорії багатьох педагогів - музикантів:
Д.Кабалевського, Б.Асаф′єва, З.Кодаї, Ж.Далькроза, П.Блонського, Н.Шацької, М.Леонтовича, В.Верховинця.
1.2.
Обґрунтування актуальності проблеми
Сучасний підхід до формування базових освітніх
компетентностей у галузі шкільної музичної освіти передбачає втілення
компетентнісного підходу не лише у процесі конструювання змісту навчально-виховного
процесу, а також у його методичної
реалізації. Це зумовлене тісним зв’язком компетентісного підходу із особистісно
орієнтованим та діяльнісним: особистісно орієнтований потребує трансформації
змісту музичної освіти, перетворюючи його з моделі «для всіх» на суб’єктивне
надбання одного учня; діяльнісний може бути реалізований тільки в діяльності,
тобто в процесі виконання конкретним учнем певного комплексу дій.
У Постанові Про затвердження Державного стандарту базової
і повної
загальної
середньої освіти (Державний стандарт, розд.1) від 23.11.2011р. №
1392 термін
«предметна мистецька компетентність» визначений як «здатність до розуміння
та творчого самовираження у сфері
музичного, образотворчого й інших видів мистецтва, що формується під час
сприймання творів таких видів мистецтва і їх практичного опанування» [11].
У зв’язку із цим актуалізується проблема переорієнтації
викладання музичного мистецтва з переважно пізнавальної площини у діяльнісно-творчу,
що передбачає систематичне включення завдань для самостійної роботи. Збільшення
самоосвітньої діяльності учнів у галузі музичного мистецтва має супроводжуватися
поетапним зменшенням педагогічного керівництва. Отже, реалізація
компетентнісного підходу до організації навчально-виховного процесу на уроках
музичного мистецтва певним чином змінює роль учителя(однак не зменшує), який
набуває ролі фасилітатора, супроводжуючи роботу та відповідаючи за досягнення
учнями певних результатів.
На формування всього комплексу компетентностей спрямована
організація проектної діяльності учнів. Ця технологія – інтегративна за своєю
суттю, має важливе значення у процесі опанування художніх цінностей, але при
цьому методика організації проектної діяльності в галузі мистецької освіти ще недостатньо опрацьована науковцями,
потребує детального вивчення [10].
Практична
значущість досвіду. Аналізуючи
літературу з питання
«Проектні
технології у шкільній практиці» я дійшла висновку, що це й інтерактивна
технологія та дидактичний засіб водночас, яка сприяє формуванню самостійності у
вирішенні проблем, самоосвітніх компетентностей, а також досвіду соціальної
взаємодії. Ця форма організації
пізнавальної діяльності учнів створює сприятливі умови для міжособистісної взаємодії учнів, в яких кожен індивідум відчуватиме
свою успішність, інтелектуальну спроможність.
1.3. Визначення провідної педагогічної ідеї досвіду, її
складових частин
Метою моєї роботи є розкриття особливостей застосування проектних
технологій на уроках музичного мистецтва у 5-7 класах та позакласній діяльності
школярів.
Як вчитель
музичного мистецтва намагаюсь прищепити учням не тільки любов до музики як виду мистецтва, а й сформувати
у них предметні навички, розвинути та вдосконалити професійні якості. На уроці чи в позаурочній роботі ставлю перед
собою завдання:
Ø бачити творчий потенціал кожного свого вихованця,
включати усіх учнів у режим самостійної роботи з урахуванням індивідуальних
задатків кожного, розширювати досвід музично – творчої діяльності;
Ø
розвивати
дослідницькі і творчі здібності обдарованих учнів, стимулювати активну позицію
школярів в процесі їхньої пізнавальної діяльності, мотивації в отриманні
додаткових знань;
Ø
вчити школярів навичкам
ефективної комунікації, співпраці та роботи в команді;
Ø формувати вміння самостійно здобувати знання з різноманітних джерел (Інтернет-ресурсів, музичних сайтів, традиційних
літературних) та використовувати їх для генерації
нових суспільних ідей,
застосовувати у життєвих ситуаціях і учитися безперервно;
Ø виховувати
ціннісне ставлення до музичного мистецтва зокрема та до світу
прекрасного взагалі.
ІІ. Основна аналітична частина
2.1. Технології реалізації провідної
педагогічної ідеї та її компонентів
Проектна
технологія вимагає використання педагогом сукупності
дослідницьких, пошукових, творчих методів, прийомів, засобів.
На думку Є.Полат, кожен проект потребує творчого підходу
та дослідницької діяльності, проте відповідно до домінуючого компоненту можна
виділити: інформаційні, дослідницькі,
рольово-ігрові, творчі, практико-орієнтовані.[4] Проекти, які виконуються
на одному чи серії уроків, належать до короткотривалих;проекти,
розраховані на місяць чи більше – середньої
тривалості; проекти, виконання яких потребує від півроку до року – довготривалі. Залежно від складу
учасників розрізняють індивідуальні,
парні та групові проекти (Додаток 10, ст.57).
Орієнтовні етапи проектної діяльності допоможуть
організувати та здійснити мистецький проект [10].
Організовуючи роботу над проектом я визначила основні етапи діяльності вчителя та учнів (Додаток 2, ст.22).
Логічна будова
проектного уроку: проблемна ситуація
– проблема–мета діяльності – новий, оригінальний продукт. В цьому й полягає цінність проектної системи навчання.
На уроках музики в загальноосвітній школі ця технологія
має свої особливості, адже проекти по музичному мистецтву є між предметними по
своїй суті, оскільки в них інтегрується тематика як мистецьких, так і
гуманітарних предметів, отже проекти з музики по змісту є культурологічними. У
запропонованих мною проектах взаємодіють форми урочної та позаурочної
діяльності, що включають в себе індивідуальні та колективні музикування (хор,
вокальний ансамбль, солісти на уроках і конкурсах), участь в шкільних,
районних, обласних музичних конкурсах та заходах, організація концертів,
музичних свят у школі, театралізацію життєвих та творчих вражень школярів,
літературно-художні(музичні) вечори, виготовлення тематичних газет, створення
відеофільмів, електронних презентацій, колекцій; малювання, декоративно -
прикладна діяльність, літературна творчість, музичні вікторини по паралелям
класів, КВК, відвідування театрів, концертів, бібліотек, екскурсії, та інше.
З практичного досвіду переконалася, що найбільші
труднощі проектної діяльності викликає
правильна постановка проблеми. Починаючи
підготовку проектного уроку, я маю усвідомити, який кінцевий продукт хочу
побачити в кінці, тому планувати урок потрібно саме з кінця. Тільки
розуміння продукту допоможе правильно сформулювати мету уроку, аби учням було зрозумілим, чим вони будуть
займатися в процесі підготовки уроку. Формулюю мету за допомогою запитання:
«Які будуть завдання проекту? (Розробити, з’ясувати, дослідити, висвітлити,
проаналізувати, визначити роль, створити
тощо)». Таким чином, рухаючись у
зворотному напрямку від кінця уроку до
його початку, легко формулюється проблема
: «Як зробити так, щоб…», «Чому це стало можливим…», «Де цьому можна
знайти примінення…» та інші. З таких запитань легко вималювати проблемну
ситуацію, з якої учні могли б самі
сформулювати проблему.
Особливо цікавими серед учнів усіх вікових груп є
проектний метод «Рольові ігри», адже
він вимагає від виконавців не просто розігрування ролей, а й дослідження
характеру героїв. Найбільшу активність викликають уроки по аналогії з
телевізійними іграми «КВК», «Що?Де? Коли?», музичними радіо та телепрограмами,
сучасними телешоу-програмами, конкурсними змаганнями. Такі рольові ігри
знижують втомлюваність, розвивають
почуття колективізму, надають значимість проблемі, яку вивчають, а самому процесу
творчий характер.
Наприклад, в 7 класі під час вивчення теми «Рок музика.
Зірки британського року» діти ознайомлюються з творчістю британських рок-
гуртів, творчість яких стала знаковою для цього музичного напрямку – «Пінк
Флойд» та «Квін». Пропоную учням організуватися у дві групи «Журналістів ЗМІ» – І – «Відео», ІІ - «Радіо». Обом групам роздаю допоміжний матеріал, який вони
повинні опрацювати та використати на власний розсуд для створення теле- та
радіо програми. Після представлення свого продукту учні іншої групи повинні
висловити думку з приводу того, чи може така програма мати справді шанс
прозвучати з теле- чи радіо ефіру і які
помилки чи «родзинки» прозвучали в ній. (Додаток 9.2., ст.41 )
Безперечно цікавим є метод «Прес-конференція», під час якого одні учні виконують роль «Гостя
студії», а інші – інтерв’юерів. Для надання достовірної інформації про ту чи
іншу особу учні -«Гості» повинні дослідити її творчість, дізнатися якомога
більше про життя тощо., продемонструвати твори автора чи виконавця. Інтерв’юери
ж повинні придумати запитання для «Гостей», що теж передбачає ознайомлення з
певною інформацією. Такий проект готували учні 7 класу під час вивчення теми
«Українська естрадна музика: від джерела до океану», на якому узагальнили
знання про творчість українського гурту «Океан Ельзи» та його лідера
С.Вакарчука.
У процесі над цим проектом учням довелося не тільки
працювати з Інтернет виданнями, вивчаючи біографічні дані, але й переглянути
велику кількість фотоматеріалів та записів їхніх виступів. Школярі намагалися
краще зрозуміти характер співака, його життєву позицію, тематику творів гурту,
зануритись в атмосферу рок-концерту.
Інформаційні проекти передбачають збирання інформації про певний об’єкт, явище,
створення вторинних текстів. (Додаток 3, ст.24).
Дослідницькі проекти спрямовані на відкриття нового, раніше не
відомого, передбачають опрацювання різноманітних джерел інформації.
Цікавою формою здійснення дослідницької проектної
діяльності є проведення учнями опитувань
однокласників, батьків, вчителів (Додаток 4, ст.27). Результати опитування
подаються у вигляді інформаційного тексту, графіка. На основі отриманих
результатів скласти рейтинги.
Творчі проекти характеризуються нестандартним підходом до
вирішення проблеми та оформлення результатів. Їхня структура планується
спочатку і залишається відкритою до кінця. Результатом даного проекту може бути
газета, плакат, саморобні книжечки, музичні постановки, складання
кросвордів тощо (Додаток 10, ст.56,57).
По справжньому
захопила робота п’ятикласників над проектом «Великодні звичаї». Мотиваційний
етап проекту передбачав опитування учнями батьків: «Які звичаї Великодня ви
знаєте?» «Які великодні ігри грали в
дитинстві?» та представлення результатів. Постановка мети і завдань проекту
відбувалась за участю вчителя, після чого на етапі планування в процесі
обговорення були визначені основні джерела інформації для подальшої пошукової
роботи. Відбувся розподіл завдань між учнями, були визначені терміни виконання
(два місяці). На етапі реалізації створювався
сценарій виховного заходу, відбувались репетиції. Результатом проекту
стало проведення виховного заходу «Христос Воскрес –
радійте люди!» (Додаток 10, ст.59).
Практико-орієнтований проект має прикладне спрямування відповідно до потреб та
інтересів учнів, чітко визначену структуру, потребують координації з боку
вчителя. Результатом виконання може бути
проект стенду, довідниковий матеріал,словник, Інтернет-сайт, музичне оформлення
виховного заходу[4.]
Наприклад,
практико-орієнтований проект «Пісні моєї України» був спрямований на збагачення
музично-виконавського досвіду учнів 7 класу. У контексті виховного
заходу «Край, в якому ми живемо, Україною зовемо»
школярам було
запропоновано здійснити музичну режисуру виховного заходу, присвяченого 25-ій річниці Всеукраїнського
Референдуму за визнання Незалежності України. Для роботи була обрана частина
класу. Учні ознайомились зі сценарієм заходу, відвідали його репетицію і
визначились разом із вчителем із кількістю та тематикою пісень. Із
запропонованих вчителем творів кожен з них прослухав та вибрав пісні різних
виконавців, які найбільше сподобались, а під час чергової репетиції
запропонували свої варіанти. Таким чином
був сформований та затверджений самим учнями музичний матеріал сценарію.
Після проведення
виховного заходу відбулось оцінювання результатів проекту, в процесі якого
учасники робочої групи ділилися своїми враженнями, вказували на труднощі під
час підготовки проекту та шляхами їх подолання.
Часто в одному проектові
поєднують кілька форм, як, наприклад, урок в 5 класі за темою «Інструментальна
музика. Симфонічний оркестр» (Додаток 9.1.,ст.35), або «Жанрова палітра
музичного мистецтва. Напрями музики розважальних жанрів» (Додаток 8, ст. 33).
Метод
проектів передбачає дуже велику підготовчу роботу. На мій погляд, його краще
використовувати при узагальненні та систематизації матеріалу.
Метод проектів у позакласній роботі зазвичай носить міжпредметний характер. Результатом роботи по
освоєнню проектної технології в школі є загальношкільні виховні заходи, приурочені різноманітним
подіям (Додаток 9.4., ст.51;), а також написання й захист учнями науково дослідницьких робіт в Малій Академії наук учнівської молоді. Як вчитель
художньої культури працюю з учнями закладу над написанням таких робіт (Додаток 5,
ст.28; Додаток 10, ст.63,64..). Як вчитель музичного мистецтва організовую
просвітницькі музично-виховні заходи, здійснюю постановки музичних вистав та
мюзиклів, оскільки музична вистава є однією з найпоширеніших форм синтезу
мистецтв та проектної діяльності.
Постановка повноцінної музичної вистави – процес складний
та довготривалий, вимагає кропіткої праці, ретельної підготовки, тому за рік
можна здійснити не більше 2-3 постановок. До роботи залучаю не тільки учнів-виконавці, а також
«декораторів» (діти, які вміють малювати), «дизайнерів» (творці костюмів).
Звичайно, особлива роль у створенні
вистава належить і батькам, які активно підтримують дітей.
Робота над творчим проектом «Музична казка» чи «Мюзикл» передбачає ті ж
етапи, що й під час іншої проектної діяльності, але з є деякі особливості
(Додаток 2.1.,ст.23).
2.2.Результативність представленого досвіду
У процесі роботи над проектами учні на практиці
переконуються, як застосовуються їхні знання, вміння та навички для вирішення
певних проблем.
Впровадження даної технології у навчальну діяльність дозволило мені втілити в практику роботи ряд
навчальних та виховних проектів (Додаток
10).
Завдяки росту музичного розвитку моїх учнів я змогла
організувати в закладі гурток сучасної естрадної пісні, вихованці якого кожного
року стають переможцями районного
огляду-конкурсу української естрадної пісні «Юна зірка» (Додаток 5.1., ст.29). Також
вокальний колектив та його солісти беруть активну участь у всіх шкільних та позашкільних
заходах, концертах.
Креативні учасники гуртка стали ядром музично-театральної
студії. Заняття в театральній майстерні сприяють розвитку мистецьких
компетентностей учнів саме через впровадження проектних технологій, адже
підготовка музичної вистави – це довготривалий, різновіковий і різнотиповий
проект. За три роки роботи студії були поставлені музичні казки-мюзикли
«Пригоди Буратіно», «Пан Коцький», «Царівна Жаба»(Додаток 10, ст.60).
Освоєння проектної технології допомагає і мені у створенні власних творчих методичних проектів. Зокрема, мій навчально - методичний посібник «Інтегративні
технології на уроці музичного мистецтва» посів І місце у Х районному етапі
обласного конкурсу-ярмарку педагогічних ідей (2013р.) в номінації «Музичне
мистецтво» (Додаток 6,ст..30) а посібник
«Мистецький альбом. Пам’ятки
архітектури України: пензлем, словом, звуком» став переможцем обласного конкурсу - ярмарки педагогічних ідей
2015 р.у номінації «Художня культура»(Додаток 6.1. , ст.31).
Організація проектної творчої діяльності підвищує
ефективність освіти, в тому числі й мистецької, музичної. Проте з досвіду
роботи зауважу на деякі негативні сторони проектної діяльності: складність
системи оцінювання внеску кожного
групового учасника проекту; ризик невдалого кінцевого результату; підвищення
емоційного і психічного навантаження на вчителя та учнів [8]. Також є ризик, що деякі учні групи з різних причин
можуть не підготувати свою частину проекту.
З метою дослідження теми я провела опитування серед колег
: «Чи використовуєте ви метод проектів на своїх уроках?».Результат: лише 5 %
відповіли ствердно «Так». На запитання: «Що вам заважає використовувати цей метод на уроці?» 31%
опитуваних відповіли, що мало знайомі з
технологією; 52% відповіли, що їм заважає брак часу і для підготовки, і для проведення уроку за такою методикою;10 % відповіли, що
пробували проводити уроки-проекти, але зазнали невдачі через байдужість учнів.
Дійсно, підготовка до уроків за проектною технологією
вимагає кропіткої підготовки перш за все вчителя, подальшого чіткого контролю
діяльності учнів, а також їхньої повної віддачі. Тому такі уроки проводжу лише
1-2 рази за тему (7-8 год), в т.ч. як тематичний підсумковий.
Мій досвід застосування проектних
технологій у навчальному процесі показує, що їх використання сприяє формуванню
в учнів предметних мистецьких компетентностей, активізує пізнавальну діяльність
у галузі музичного мистецтва, розвиває дослідницькі і творчі здібності обдарованих
учнів, сприяє професійному зросту й самого вчителя. Педагог-науковець Є.Полат
зазначила: «Уміння користуватися методом проектів – показник високої
кваліфікації вчителя, його прогресивної методики навчання і розвитку»[3].
Біблографія.
1.
Багнюк С. П. Развитие
устойчивого интереса подростков к урокам музыки через организацию
проектно-исследовательской деятельности [Текст] // Инновационные педагогические
технологии: материалы междунар. науч. конф. (г. Казань, октябрь 2014 г.). —
Казань: Бук, 2014. — С. 137-140. [Електронний
ресурс]. Режим доступу: http://moluch.ru/conf/ped/archive/143/6080/
2.
Вудка М. В.Розвиток життєвих компетентностей на
уроках музичного мистецтва та художньої культури. — Тернопіль–Харків: Ранок,
2011. —144 с. — (Серія «Розвиток життєвих компетентностей»).
3. Гадиев Р.Г. Организация
проектной деятельности учащихся на
уроках музыки./
[Електронний ресурс].- Режим
доступу: togirro.ru/assets/files/.../kaf.../org_proektn_muz.doc
4. Гризоглазова Т., Новикова Н. Застосування мультимедійних технологій у
проектній діяльності підлітків на уроках музичного мистецтва./ Т.Гризоглазова,
Н. Новикова// Мистецтво та освіта, 2012.-№12.- С.25.
5. Кондратова В.Застосування
методу проектів на уроках художньої культури./Вікторія
Кондратова//Мистецтво та освіта, 2010.-№4.-С.42
6.
Липа І. Проблема компетентнісного підходу до
організації навчально-виховного процесу на уроках музичного мистецтва у
початковій школі./ І.Липа/ Мистецтво сучасній школі:проблеми, пошуки. Збірник
наукових праць. За загальною редакцією професора М.В.Вовка. Випуск VІ.- С.60. / [Електронний ресурс]. Режим доступу: www.pu.if.ua/depart/.../resource/.../Vypusk%206.docx
7. Литвинова О. В., Шенбергер И. А., Фомичёва И. Б. Проектная
деятельность учащихся на уроках и во внеурочное время // Молодой ученый. —
2014. — №2. — С. 781-784.
[Електронний ресурс]. Режим доступу: http://moluch.ru/archive/61/9070/
8. Масол Л. Коваленко
О, Сотська Г.,Кузьменко Г та інші. Програма
«Мистецтво» для 5-9 класів.
9. Масол Л. М. Методика навчання мистецтва у початковій школі: Посібник
для вчителів / JI. М. Масол, О. В. Гайдамака, Е. В. Бєлкіна, О. В. Калініченко,
І. В. Руденко.— X.: Веста: Видавництво «Ранок» , 2006.— 256
10.
Масол Л. Методика навчання мистецтва в основній школі:методичний посібник для вчителів/Людмила
Масол-К:Шк.Світ,2010.-128с.-(Бібл. «Шк. Світу»)
11.
Постанова Про затвердження
Державного стандарту базової і повної загальної
середньої освіти (Державний стандарт, розд.1) від 23 листопада 2011 р. № 13
[Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://zakon1.rada.gov.ua/laws/show/1392-2011-п/page
Додаток 7
|
ВИДИ ПРОЕКТІВ
|
4 клас
|
5 клас
|
6 клас
|
7 клас
|
8-11 клас
|
Коротко-строковий
|
Практико - орієнтований
|
Урок «Українські
народні інструменти».
|
Урок «Жанрова палітра музичного мистецтва. Напрями
музики розважальних жанрів»
|
|||
Дослідницько-пошуковий
|
Загальношкільний проект «Видатні українці в галузі
мистецтва»
|
Урок «Українська естрадна музика: від джерела до
океану»,
|
||||
Інформаційний
|
Урок «Календарно - обрядові пісні»
|
Урок «Ритмічні
малюнки в народних танцях»
|
||||
Рольовий, ігровий
|
Урок «Дитяча опера М.Лисенка «Коза-Дереза»
|
Урок «Фестиваль – свято музики і радості»
|
Урок «Рок музика. Зірки британського року»
|
|||
Творчий
|
Урок «Інструментальна музика. Симфоніч-ний оркестр»
|
|||||
Середньо-строковий
|
Практико - орієнтований
|
Захід до Дня вчителя із презентацією «Образ вчителя в мистецтві»
|
||||
Дослідницько-пошуковий
|
Виховний захід
«Христос Воскрес –радійте люди!»
|
|||||
Творчий
|
||||||
Рольовий, ігровий
|
Музична казка «Пан Коцький»
|
|||||
Інформаційний
|
Урок «Танці народів світу»
|
|||||
Довго-строковий
|
Практико-орієнтований
|
Захід «Край, в якому ми живемо, Україною зовемо»
|
||||
Творчий
|
Мюзикл «Буратіно»
|
Мюзикл «Царівна Жаба»
|
||||
Рольовий, ігровий
|
||||||
Дослідницько-пошуковий
|
Науково-дослідницькі роботи МАН
|
Додаток 8.
ЦИКЛОГРАМА КОРОТКОСТРОКОВОГО ПРОЕКТУ(
1 ТИЖДЕНЬ)
Жанрова палітра музичного
мистецтва. Напрями музики розважальних
жанрів.
Проектний урок. 9 клас
|
||||||||
ПРОБЛЕМА
|
ПЛАНУВАННЯ
|
ПРОДУКТ
|
ПРЕЗЕНТАЦІЯ
|
|||||
Визначення
проблеми,
компоненти
якої
вимагають
вирішення
|
завдання
|
мета
|
Організація діяльності по
реалізації
проекту
|
Збір
інформації
|
Етапи
виготовлення та
Оформлення продукту
|
Вибір
форми
презентації
|
Самооцінка,
самоаналіз
|
|
І група.
Проблема: «Джаз-це не стиль, а настрій!»
Гіпотеза: джазова
музика дала поштовх для виникнення різноманітних напрямів музики сучасних масових жанрів.
|
З’ясувати походження та вплив
джазу на подальший розвиток музичних напрямів масових жанрів.
|
Створити відеофільм про напрям музики ХХ століття-джаз,
його стилі. та сучасне життя
|
Проаналізувати літературу та відео в мережі Інтернет по
темі,
|
Класифіку-вати матеріал за призначенням Консультації з вчителем
|
1.Накопичення фото та відео матеріалу.
2.консультації з вчителем інформатики щодо створення
відео презентації
3. Наповнення
експонатами
згіднодизайн-
проекту.
4.Попередній перегляд макету та його корекція
|
Пасивна відео-презентація у програмі ProShow Producer
з фрагментами відео новин з каналу
YouTube
|
За алгоритмом
|
|
ІІ група.
Проблема:
«Рок кращий за те, що ти слухаєш з інших напрямків музики».(Ніккі
Сікс,Motley Crue)
Гіпотеза:
Рок-музика –це та музика, яка змінила світ.
|
Висвітлити різномані-ття напрямів
рок-музики, ознайоми-тися з творчістю найбільш знакових колективів
(Роллінг Стоунз»)
|
Створити продукт у вигляді радіо-програми про
найвидатніші моменти у розвитку рок –музики на прикладі творчості групи
«Роллінг Стоунз»
|
Розробити запитання для опитування та провести
його серед однокласників;
Проаналізувати літературу про
творчість рок –груп,
Проконсульту-ватися з педагогом-організатором щодо методики проведення радіопрограм
|
Класифіку-вати матеріал за призначенням Консультації з вчителем.
|
1.Накопичення матеріалу.
2.Розроблення запитань для соціологічного опитування,
його проведення та аналіз з метою використання в продукті.
3.Консультатції з
педагогом-організатором щодо методики проведення радіопрограм.
4.Створення плану
продуту, консультація з вчителем.
5.Попереднє прослуховування програми та корекція
змісту.
|
Радіопрограма для шкільної радіостанції
|
За алгоритмом
|
|
ІІІ група.
Проблема:
Досягнення України: чим може похвалитися сучасна українська музика
Гіпотеза:
Сучасна українська музика досить розвинута, має багато
жанрів, а також зароджуються нові віхи.
|
Розглянути напрями сучасної української музики на прикладі творчості
деяких сучасних українських виконавців
|
Провести концерт, на якому прозвучать фрагменти пісень
найвідоміших сучасних українських виконавців, які представляють різні напрями
української естради
|
Дослідити етапи розвитку української
естради, творчість українських виконавців-представників цих напрямів,
З’ясувати вокальні дані учнів, які
будуть брати участь в концерті;
розробити
програму концерту та його інформаційне наповнення
|
Класифіку-вати матеріал за призначенням Консультації з вчителем.
|
1.Накопичення
пісенного та інформаційного матеріалу;
2.Створення програми концерту;
3.Збір музичного
матеріалу (фонограми),
Розучування
пісень ;
4.Проведення
репетицій та консультація з вчителем музики щодо культури співу.
|
Концерт
|
За алгоритмом
|
|
Немає коментарів:
Дописати коментар