СОБОР СВЯТОГО ЮРА У ЛЬВОВІ

Надія Ярмолюк

Прадавній Львів! Несу тобі уклін.

 Ти наче казка, втілена у камінь,

 Що дітищем десятків поколінь

 Підноситься над сивими віками.

 Тут не згасає подих давнини,

 старий костел, собор святого Юра...

 Зітхає серце почуттям вини,

 І в ньому поселяється зажура.

 Прадавній Львів! Несу тобі уклін.

Василь Легкий.Собор сввятого Юра.

Я.Жминка.Львів.Собор святого Юра.

НІЧ НА ПЛОЩІ ЮРА

Богдан-Ігор Антонич

Північ чорна, наче вугіль,   

 ходить тінь по площі Юра,

 в’ються обручами смуги

 на блискучих сірих мурах.

 Місяць  —  таємничий перстень,

 вправлений у ночі гебан.

 Будеш в срібнім сяйві мерзти

 під холодним дахом неба.

 Відрізнити сам не можеш,

 що тут привид, а що ява,

 чи це марево, чи, може,

 дійсність, наче сон, лукава.

 Це із скла й музики вежі,

 це вогонь, що вже не гріє,

 це  останні  світу  межі,

 це  архітектурні  мрії.

 Північ  чорна,  наче  вугіль,

 попіл  сну  на  очі  сипле,

 різьбить  сріблом  в  довгі  смуги

 небо,  до  землі  прилипле.

Дзвонить  ніч  на  площі  Юра.

 Хрест  неначе  ключ  могутній.

 І  стає,  мов  тінь  похмура,

 нерозгадане  майбутнє.

І.Кухарський.Нічний собор.Олія

Ірина Соболєва.Львів.Гравюра

АРХІТЕКТУРА

                                                        Ігор Калинець 

Чуже проколювало небо готикою,

хмурився химерами модерн,

рябіла східня екзотика,

щоб я помер.

Але я ріс вежею Успення,

видирався з сутеренних зажур,

щоб згодом

струнким і упевненим

став всім на голови

Юр.

Олег Шупляк. Собор сявтго Юра у Львові. Олія.

«ЮР» О. НОВАКІВСЬКОГО

                                        Ігор Калинець

Хлюпає полум’ям день,

бризка вогнем і вітрами,

вогнем червоних дерев,

вогнем стоязикої хмари.

Лише серед лави барв,

серед нетривкості й бурі

несе себе

вічності в дар

сильвета собору Юра

Олекса Новаківський. Собор у Львові 

                                           СОБОР.

Євген Маланюк

Вірності аж до крові дав нам

примір святий Юрій Побідоносець.

                     Митрополит Андрей.

Внизу біда яриться злом,

Торгуються глупота й зрада,

Вгорі ж побідний Юр списом

Прохромлює в'юнкого гада.

                  

Й.Пінзель.Скульптура Георгія пеереможця на даху собору.

І гад конає і сичить

І на той сик його безсилий

Нечиста сила верещить,

Розлючена нечиста сила.

І знов чаїться до часу,

І знов майструє маски й назви,

Щоб сяйну затінить красу й

Стигматами розквітлі язви.

Дарма. Над тишею склепінь,

Де вічність Божа тайно спіє,

Росте нестримно в височінь

Панцероносний брат Софії.

Він стереже нагорний храм,

Ковчег невпинної обнови,

Твердиню вірності вікам,

Твердиню вірності до крови.

Ігор Миргород.Гроза над Львовом.

Катерина Сухарська.Собор святого Юра.графіка.

Ігор Грицай. Сонячний день.Собор  святого Юра.