ЧЕРНІГІВСЬКІ СОБОРИ
Стрункі височать тополі,
Поперед церкви блакитної,
До хмар достають поволі,
Сягають мети заповітної.
Перукою листя зеленого,
Ікони ховають підсвічені,
Та шепотом чогось незнаного,
Турбують думки втаємничені.
У затишку тіні довжезної,
Спочили хрести пофарбовані,
І з дивної згоди мовчазної,
В прикрасах стоять обдаровані.
А за стіною чагарника,
Синіє дзвіниця старенька,
І ніби як мушля у равлика,
У небо прямує стрункенька.
ІЛЛІНСЬКА ЦЕРКВА. Олія, картон.Едуард Красний, 2009.
ВІРШ
ПРО ЧЕРНІГІВ (уривок)
Ірина
Неймеш
Люблю Чернігів - град свій рідний...
А звідки ж назва ця взялась?
Чи від лісів густих і темних,
Чи дав те ймення Чорний-князь?
І Вал насипали високий,
Щоб місто вік оборонять.
Гармати грізні там і нині,
Як вірні сторожі, стоять.
Сюди й закохані приходять,
Аби навік серця з'єднать.
Величні храми та собори
Уми могутні нам звели,
Щоб нас Господь ніколи в злидні
не допустив і щоби ми
Свій рідний край любили щиро
і пам'ятали , хто за нас
Стояв горою й не дивився -
Простий дружинник він чи князь.
Історію
шануй і пам'ять.
П'ЯТНИЦЬКА ЦЕРКВА. Олія, картон.
Едуард Красний, 2008.

ЕТЮД.ЧЕРНІГІВСКИЙ КОЛЕГІУМ.
Олія, картон. Едуард Красний, 2008
Едуард
Красний,2008.
Немає коментарів:
Дописати коментар