КАМ’ЯНЕЦЬ-ПОДІЛЬСЬКА ФОРТЕЦЯ

Легенда свідчить, що коли турецький султан Осман ІІ у 1621 році підійшов до укріплень найзнаменитішого замку України в Кам'янець-Подільському, він запитав: «Хто збудував таке могутнє місто?» «Сам Бог», — почув він у відповідь. «То нехай Бог і здобуває його!» —
І повернув геть від стін замку.                                   Камянець-Подільська стара фортеця. Валдентина Стеценко.

ДВА  РОНДЕЛІ КАМ’ЯНЕЦЬ-ПОДІЛЬСЬКОЇ ФОРТЕЦІ
                             Марина Павленко
І.
Фортеця — казка Кам’янця-Подільського,
похмура казка з вогкими химерами,
де повно страху та плачу несвітського,
де в ями боргової чорне черево.
Звідсіль колись од каторги сибірської
тікалося і не втеклось  Кармелеві.
Фортеця — казка Кам’янця-Подільського,
печальна казка з темними химерами.
В боях було не до спочинку військові,
короткими втішалося перервами
Тепер лиш балка часом тут потріскує,
ховається під забуття шпалерами
кривава казка Кам’янця-Подільського.
ФОРТЕЦЯ У КАМЯНЦІ.Олівець.Григорій Мацибок.

ІІ.
 У Кам’янці-Подільському фортеця -
весела, світла казка старовинна. 
Милує око, потішає серце
із давніх стін та башточок картина.
По стінах дикий виноград плететься,
внизу змією в’ється Смотрич синьо.
Музейний вік - найкращий для фортеці,
що наче гарна казка старовинна.

КАМ’ЯНЕЦЬ. Графіка. Олексій Стеценко 2011.



                                ФОРТЕЦЯ. Змішана техніка.
                                         Олексій Стеценко 2007. 












 «СТАРА ФОРТЕЦЯ» (уривок)

         О. Бєляєв

«Найменша вежа  називається Ружанка, а та, напівзруйнована, що стоїть біля воріт фортеці, прозвана дивним ім'ям - Донна. А біля Донни над фортецею височить найвища з усіх-Папська вежа. Вона стоїть на широкому чотирикутному фундаменті, в середині восьмигранна, а вгорі, під дахом, кругла. Вісім темних бійниць дивляться за місто, на Заріччя, і в глиб кріпосного двору. У Папської вежі за царя Миколи Першому нудився відомий український повстанець Устим Кармелюк.»

 Надвечір’я. Кармалюкова башта.   Г.М.Вербицький 1963.

БАЛАДА ПРО КАМІНЬ
Олег Будзей
Сірий камінь...
Скромні обеліски
На могилах воїнів-героїв;
Сірий камінь...
Кам'янець-Подільський,
Де стара фортеця під горою.
По стежинах голубою тінню
Тут моє дитинство пролітало...
Скільки ж в цього каменю терпіння?..
Не одну ж він знав уже навалу!
Кримський хан ішов,
султан турецький,
Швед-король,
Ішли магнати польські,
І здригались кручі  кам'янецькі.
Не від страху -
бились по-геройськи.
А коли фашистська йшла мерзота,
Сірий камінь був немов кольчуга.
Кам'янець, ти став у битвах дзотом
Поміж Збручем,
Між Дністром І Бугом.
Древнє місто, дум моїх горіння,
Як мережа, в квітниках бруківка...
Тут для мене квіти і каміння,
Наче в хаті стеля і долівка.


СТАРА ФОРТЕЦЯ В КАМ'ЯНЦІ (  серія).Акварель, туш. Євгенія Петренко,1999.




«ЛЮБОРАЦЬКІ»(уривок)
А.Свидницький
    «Кам’янець, як глянути на  нього здалека, стоїть в долині, а прийдеться їхати, то на горі, та ще на якій горі!
Думаєш, дивлячись: тут була колись  кругла яма, та чиясь невідома рука провела пальцем краями і в тім місці земля репнула:
Середину ж зігнуло докупи, а кругом стояв рів широченний та глибоченний. На дні річка потекла Смотрич, от як Хорол завбільшки і де-де реве по камінні. Попід річкою, де місця стало, люди, що мурашня  купки собі понагортали. Глянеш згори - голова закрутиться, глянеш знизу – шапка злетить.
    Смотрич обтікає город кругом, що з якого  боку їхати в Кам’янець, конче треба  через воду. Як придивишся ближче до міста, то здається, наче в проваллі на дні вигнало гриб. Люди знайшли Його, та не змігши нічого подіяти, як порпалися йому на тілі, так і осіли, лиш край де-де обкопували. А гриб тим часом і закам’янів. Як не стало для всіх місця там, хто слабший був, скотився і осів внизу, де тільки  вода ревла. Отож, як  на грибі Кам’янець».

СТАРА ФОРТЕЦЯ НА КАРВАСАРАХ. Олія. К.Константинович,1931.


* * *
Іван Покотило
Над Смотричем-рікою,
Над кручею-горою
До неба, мов до сонця,
Якась, неначе, мить.
Що скажеш ти, фортеце?
Аж завмирає серце,
Аж світ увесь навколо
Кудись немов летить.

Кам’янець-Подільський! -
Мов душа моя.
Кам’янець-Подільський! -
Там, де ти, там я…
Кам’янець-Подільський! -
Хай, хоча б громи…
Кам’янець-Подільський! -
Ти завжди, де й ми…

Над Смотричем-рікою,
Де виросли з тобою,
Вростали так у скелі,
Як роси чи хати.
Хай не завжди нам сонце
Світило у віконце,
Зате над головою,
Немов пливли світи…

Над Смотричем-рікою,
Під урвищем-горою,
Де небо, як і зорі,
Де вічність, як і мить,
Тримаймося, фортеце,
Тримаймося ще, серце,
Хай навіть промінь сонця
Струною забринить.


СТАРОДАВНІЙ КАМ’ЯНЕЦЬ.
Акварель. Юрій Хіміч.

СТАРА ФОРТЕЦЯ. Олівець. Володимир Хіночик,2014.









Тінь сонця.  Козацька фортеця
 

Немає коментарів:

Дописати коментар